Різдво Предтечі Господнього.


Лк 1, 1-25, 57-68, 76, 80. 

Вони були обоє справедливі перед Богом  

Коли на землі народжується добра людина, то це є свято для всіх, і Церква його вшановує після смерті, як приклад для інших. Святий Іван Хреститель був тим святим, народженню якого раділа уся земля. Тому він один із трьох осіб, у яких вшановуємо не тільки їхню смерть, але і народження. Історія знає багато видатних людей. Великі люди серцем і розумом приходять і відходять, а історія пам’ятає їх завжди. 

Іван Хреститель був покликаний Богом на пророка і перше благословення на цю велику місію отримав вже в лоні своєї матері словами привіту, що пролунали з уст Богородиці, в день відвідин Нею його матері: „І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні” (Лк. 1, 41), „бо він буде великий в очах Господніх; …і сповниться Духом Святим вже з лона матері своєї” (Лк. 1, 15).

Не знаємо де саме і як пройшло дитинство Хрестителя. Євангелист Лука лише згадує, що до початку своєї прилюдної діяльності Іван перебував на пустині в молитві і пості. Передання каже, що під час знищення Іродом немовлят менше двох років, Єлизавета була змушена ховатися з дитиною на пустині. Завдаток великого духа, подібного до пророка Іллі, та мудрості людської і божої він отримав від Бога у великій мірі через своїх праведних батьків: „Вони були обоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно” (Лк. 1, 6). 

Приклад праведного життя і молитви батьків Івана – Захарії і Єлизавети, виразно вплинув на виховання у нього великої ревності і любові до Бога. Під час своєї прилюдної діяльності, всім хто до нього приходив, Хреститель звертав увагу на приклад життя. Він картав неморальну поведінку тодішнього царя Ірода, який способом свого життя давав недобрий приклад для людей. Для Хрестителя були важливі не тільки слова, але й приклад життя. Тому він говорив до тих, що приходили до нього за порадою: „Люди питали його: „Що ж нам робити?” Він відповів їм: „Хто має дві одежі, нехай дасть тому, що не має. А хто має харч, нехай так само зробить.” Прийшли також митарі христитись і йому мовили: „Учителю, що маємо робити?” А він сказав їм: „Нічого більше понад те, що вам призначено, не робіть. „Вояки теж його питали: „А ми що маємо робити?” Він відповів їм: „Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою платнею” (Лк. 3, 10-14). 

Приклад батьків, вчителів відіграє важливу роль і становить дві третіх всіх старань у вихованні дітей. Народна мудрість каже: „Слово повчає, а приклад потягає”. Добрий приклад помагає дітям пов’язати слова з вчинками, теорію з дійсністю, переконатися у їхній правдивості. Приклад життя – найкраще духовне світло, яке допомагає молодій людині пізнати правду, прийняти її у своє життя і нею жити. 

Багато своїх дарів Бог дає людям через ближніх, а дітям через батьків. Християнський приклад батьків на ділі об’являє дітям існування Бога і його ознаки: любов, доброту, опіку: „Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі” (Мт. 5, 16). 

Це трапилось у воєнний час. В зимовий час дітей перевозили з розбитого будинку у інший дитячий будинок по гірській місцевості. По дорозі машина поламалася, чи замерзли механізми, і далі довелося йти пішки. На середині дороги трапилась стрімка гірська річка, яку діти не могли самі перейти. Залишитись значило замерзнути і померти. Їх супроводжував солдат-інвалід, що на війні втратив руку. І ось ця скромна і проста людина перенесла на собі всіх дітей через крижану і бурхливу воду. Вони дійшли до теплого дитячого притулку і були врятовані, але цей солдат захворів і помер.

Через багато років один з врятованих хлопців став визначним керівником, відомою в країні людиною. На місці, де цей солдат їх переніс через річку, він встановив пам’ятник. Безіменний пам’ятник людської жертовності.

„Вся різниця між поганими і добрими людьми в тому, що в перших власні інтереси перевищують суспільні. Тоді як другі здатні жертвувати своїм власними добром заради інших” (Жюльєн-Офре Ламетрі). 

Живий і великий приклад служіння Богові і людям показав своїм життям святий Божий пророк, а це повинно і всіх нас спонукувати до наслідування твердості його віри, любові до Бога і піклування про спасіння також наших ближніх, як про своє особисте, щоб колись і нам за це отримати велику нагороду, бути прийнятими в оселі Небесного Отця, які Він приготував для всіх тих, котрі люблять Господа і належно виконують Його святу волю! Амінь.

о. Михайло Чижович

Розповідайте друзям

Залишити відповідь